Посадка малини у відкритий ґрунт: як правильно?

Малина — одна з найпопулярніших садових культур, яку цінують за ароматні та корисні ягоди. Однак багатий урожай вдається отримати не всім садівникам. Причин може бути кілька: невідповідний сорт, помилки у догляді, нестача живлення. Основою успішного вирощування є також правильна посадка — від неї значною мірою залежить здоров’я куща та його майбутня продуктивність.

Малина: що це за культура

Звичайна малина (Rubus idaeus) належить до родини Розові (Rosaceae) і є швидкостиглим ягідним напівкущем. У дикій природі вона поширена по всій Центральній Європі. У садах вирощують культурні сорти та гібридні форми.

Коренева система малини багаторічна, тоді як надземні пагони живуть лише два роки. У перший сезон гілки заміщення активно витягуються вгору, потовщуються та формують пазушні бруньки. Довжина таких пагонів може досягати 2–2,5 м. Наступного року вони вже не ростуть. З бруньок з’являються плодові гілочки з суцвіттями та ягодами, а також пагони, що не дають урожаю. Максимальна кількість плодів формується у середній частині стебла.

Після плодоношення дворічні пагони відмирають. Їх необхідно видаляти, щоб кущ не загущувався. Одночасно біля основи кореневища з’являються нові пагони заміщення. Крім того, на коренях закладається багато сплячих бруньок, з яких до кінця сезону формуються тонкі підземні відростки. Навесні вони дають дружні сходи на різній відстані від материнської рослини.

Малина починає цвісти відразу після завершення весняних заморозків. Цвітіння тривале, тому рослина рідко страждає від похолодань. Ягоди є складними кістянками і достигають через 4–6 тижнів після розкриття квіток.

На одній ділянці кущі малини здатні рости та плодоносити до 12–15 років. Але з віком врожайність знижується, тому посадки рекомендується періодично оновлювати.

Цікаво! Звичайна малина плодоносить лише на дворічних пагонах, тоді як ремонтантні сорти можуть формувати урожай двічі: спершу на дворічних пагонах, а потім — на верхівках пагонів поточного сезону ближче до кінця літа та восени.

Корисна інформація про посадку малини

Правильна закладка малинника значною мірою визначає його врожайність і довговічність. Основні рекомендації:

Терміни посадки. Осінні роботи проводять приблизно за 3 тижні до настання стійких морозів — наприкінці вересня – на початку жовтня. Це дозволяє саджанцям встигнути вкоренитися. Використовують переважно однорічні або дворічні відростки. Весняну посадку виконують якнайраніше — до розпускання бруньок. Підготовку грядок проводять ще восени.
Схема розміщення кущів. Оптимальна відстань між рослинами залежить від способу вирощування. Так, для кущового способу — вона має становити 1,5–2 м, між рядами 0,5–0,7 м. При стрічковій методиці формують траншеї з більш щільним розміщенням пагонів.
Глибина посадки. Саджанці встановлюють так, щоб коренева шийка знаходилася на 2–3 см нижче рівня ґрунту.
Посадкові ями та траншеї. Культуру зручно вирощувати рядами. Міжряддя роблять шириною 1,5–2 м, а відстань між кущами в ряду — 0,5–0,7 м. Для посадки використовують ями (діаметром 40–50 см і глибиною близько 30 см) або траншеї (глибиною приблизно 30–40 см). При траншейній посадці роблять борозни шириною до 1 м.

Дотримання цих правил забезпечує добру приживлюваність саджанців, прискорює розвиток рослин і сприяє отриманню стабільного врожаю.

Особливості посадки малини у відкритий ґрунт

Для успішного розвитку малини важливо враховувати не лише її сорт, але й умови вирощування. Варто приділити увагу різним аспектам.

Вибір місця

Малина належить до світлолюбних культур, тому для посадки краще обирати добре освітлені ділянки. Оптимально розташовувати ряди вздовж південної межі саду, біля парканів або стін будівель — такі об’єкти додатково захищають рослини від холодних вітрів. Рекомендується орієнтувати посадки у напрямку «північ–південь», щоб кущі рівномірно освітлювалися сонцем протягом дня.

Важливо також враховувати попередників. Малину не висаджують після суниці або пасльонових культур (картоплі, томатів, перцю), оскільки вони мають схожі хвороби та шкідників, що підвищує ризик зараження.

Ґрунтові води повинні залягати не вище ніж за 1,5 м від поверхні, інакше корені будуть загнивати.

Підготовка ґрунту

Для рясного плодоношення малині потрібні пухкі, повітропроникні та багаті органікою ґрунти зі слабокислою реакцією. Хоч культура дуже вологолюбна, вона не переносить застою води, тому ділянка має бути добре дренованою. Важливо також, щоб земля була очищена від багаторічних бур’янів — вони сильно ослаблюють молоді кущі та конкурують за живлення.

На ділянці заздалегідь готують посадкові місця:

для весняної посадки — восени роблять перекопування та вносять добрива на 10 кв. м: 6–8 відер перепрілого гною, 1 склянку суперфосфату та 0,5 склянки сульфату калію;
для осінньої посадки — ділянку готують за місяць, вносячи замість свіжого гною перегній.

На бідних ґрунтах краще копати траншеї глибиною до 40 см і шириною близько 1 м, засипаючи їх родючою сумішшю: верхній шар землі, перегній, торф, компост і мінеральні добрива. У важких глинистих ґрунтах на дно кладуть дренажний шар (щебінь, керамзит) товщиною близько 10 см. Щоб стримувати розростання малини, вздовж рядів вкопують листи шиферу або заліза на глибину не менше 40 см.

Підготовка саджанців

Саджанці малини бувають двох типів:

З відкритою кореневою системою (ВКС). Це однорічні або дворічні пагони, викопані з ґрунту разом з коренями. Якісний екземпляр повинен мати пагін довжиною 20–40 см і товщиною не менше 5 мм, а також розвинену кореневу систему — мінімум три основні корені та безліч дрібних відгалужень довжиною від 20 см. Рослини чутливі до пересихання, тому під час перевезення корені обов’язково захищають вологою тканиною. Якщо посадка відкладається, саджанці тимчасово зберігають у підвалі або холодильнику.
З закритою кореневою системою (ЗКС). Це рослини в контейнерах або горщиках, здебільшого отримані з вкорінених живців. Головна умова — добре розвинені корені. Для оцінки слід оглянути земляний ком: він має бути повністю переплетений корінням. Саджанці з ЗКС добре приживаються, оскільки їхня коренева система не травмується при пересадці.

Перед посадковими роботами корені саджанців першого типу замочують у розчині стимулятора росту (Корневін, Гетероауксин, Епін). Рослини з ЗКС рясно поливають прямо в контейнерах.

Техніка посадки

На дні лунки формують горбик, на який ставлять саджанець, акуратно розправляють корені та засипають землею, змішаною з азотним добривом (наприклад, 2–3 ст. л. аміачної селітри на рослину). Ґрунт ущільнюють, проливають 3–5 л води і за потреби досипають землю.

Важливо! Рослини заглиблюють на 2–3 см нижче рівня, на якому вони росли в розсаднику, але не допускають засипання бруньок у кореневої шийки.

Після посадки поверхню приствольних кіл мульчують торфом, перегноєм, перепрілою тирсою або чорним агроволокном — це зберігає вологу і пригнічує бур’яни. При осінній посадці кущі підгортають і вкривають на зиму.

Догляд за малиною

Малина чутлива до зовнішніх умов, тому для стабільного врожаю їй необхідний систематичний догляд.

Полив

Ґрунт під малиною повинен завжди бути трохи вологим, але застій води неприпустимий. Оптимально зволожувати землю на глибину до 35–40 см. Для цього в середньому витрачають 30–40 л води на кущ або на погонний метр ряду.

Підживлення малини

Культура активно споживає поживні речовини, оскільки одночасно дає плоди та формує молоді пагони. При нестачі живлення врожай страждає не лише в поточному, а й у наступному сезоні. З травня до середини липня ефективні рідкі органічні добрива — настій коров’яку (1:10) або пташиного посліду (1:20). Їх вносять кожні 10 днів. Якщо рослини розвиваються слабо (дрібні листки, бліда забарвлення), застосовують позакореневі підживлення комплексними складами, наприклад, Фертика Люкс або Акварин.

Прополка та мульчування

Бур’яни сильно пригнічують малину, забираючи вологу та поживні речовини. Ґрунт необхідно регулярно очищати та мульчувати перегноєм, соломою або торфом — це допомагає зберігати вологу та перешкоджає росту бур’янів.

Обрізка та підв’язка

Після вкорінення саджанця верхівку пагона вкорочують до першої розвиненої бруньки. Наступні обрізки:

восени або навесні видаляють усі пагони, що вже відплодоносили;
верхівки решти пагонів злегка підрізають для стимулювання галуження та утворення більшої кількості плодових гілочок.

Найкращі результати дає вирощування малини на шпалері або кілках. Підв’язка забезпечує хороше освітлення пагонів, покращує вентиляцію та зменшує ризик грибкових захворювань. За достатньої кількості світла ягоди стають солодшими та більшими.

Підготовка до зими

Молоді посадки обов’язково вкривають. Пагони пригинають до землі, фіксують скобами та утеплюють ялиновим гіллям, агроволокном або соломою. Це особливо важливо, оскільки верхівки пагонів у багатьох сортів не встигають повністю визріти і можуть підмерзати.

Захист від хвороб та шкідників

Основні захворювання малини — септоріоз, антракноз, пурпурова плямистість. Для профілактики ранньою весною проводять обприскування 3%-ною бордоською рідиною. Протягом сезону допустиме застосування біопрепаратів, наприклад Фітоспорину.

У культури багато шкідників, тому важливо застосовувати засоби цільової дії:

проти попелиці (листової та пагонової) — Препарат 30, Таран, Фьюрі;
проти листовійок, вогнівок та пильщиків — Лепідоцид, Таран, Фьюрі;
проти малинно-суничного довгоносика — Біокілл;
проти зимуючих стадій щитівок, ложнощитовок, медяниць, кліщів, червців — Препарат 30.

Важливо регулярно оглядати посадки та при перших ознаках ураження хворобами або шкідниками вживати заходів. Своєчасне обрізання хворих або пошкоджених стебел, видалення опалого листя та підтримання чистоти рядів допомагає знизити ризик поширення інфекцій. Також рекомендується чергувати методи обробки — поєднувати біологічні препарати з механічними та хімічними засобами.